Вчора в Росії відзначали так званий “День народної єдності” — день, який офіційно покликаний символізувати згуртованість. Однак для багатьох народів, що проживають під російською окупацією, цей день став нагадуванням про складні сторінки історії та приводом замислитися про долі людей, чий голос й сьогодні залишається непочутими.

Одним із таких народів є кримські татари: історія цих людей сповнена випробувань і трагедій. У XX столітті кримські татари пережили депортацію, руйнування сімей і спроби стерти їх культурну ідентичність. Але попри всі труднощі, вони зуміли зберегти свою самобутність, мову та традиції, демонструючи дивовижну стійкість духу.

Цього року виповнилося 130 років від дня народження Бекіра Чобан-заде — видатного поета, вченого та громадського діяча кримськотатарського народу. Він був одним із засновників сучасної кримськотатарської літератури, автором понад 150 наукових робіт і поліглотом, який володів 17 мовами. Його життя трагічно обірвалося в 1937 році, коли він був репресований і розстріляний.

На згадку про нього студія Qaradeniz production зняла документальний фільм, який став важливою подією для збереження історичної пам’яті та культурної спадщини. Над створенням цього фільму також працювала Ліля Буджурова – кримський журналіст, заступник генерального директора в QaraDeniz production. Її внесок у розвиток кримськотатарської журналістики та культури неоціненний. Завдяки її зусиллям і професіоналізму, історія Бекіра Чобан-заде набула нового звучання і змогла досягти широкої аудиторії.

Ця картина не лише розповідає про життєвий шлях Бекіра Чобан-заде, але й відображає складну історію кримськотатарського народу в першій половині XX століття. Через призму його життя глядачі можуть побачити, як політичні репресії та гоніння вплинули на долю цілого народу. Режисери використали архівні матеріали, інтерв’ю з істориками та нащадками, щоб максимально точно передати атмосферу тієї епохи.

Особливу увагу у фільмі приділено трагічним подіям 1937 року, коли Бекир Чобан-заде був заарештований та розстріляний. Його тіло було скинуто в Каспійське море, щоб не залишилося навіть могили, а ім’я намагалися стерти з історії. Проте, як показує фільм, пам’ять про нього живе й надалі надихає нові покоління.

Сьогодні кримські татари знову стикаються з трагічними викликами: після подій 2014 року знов багато представників народу відчули загрозу своїй культурній та національній ідентичності. Обмеження в правах, тиск на громадських активістів та обмеження свободи слова викликають серйозну стурбованість міжнародної спільноти.

У цьому контексті важливу роль відіграє Кримська платформа — міжнародна ініціатива, спрямована на привернення уваги до ситуації в Криму та пошук шляхів вирішення наявних проблем. Щорічно в Києві збираються лідери держав, представники міжнародних організацій та громадянського суспільства для обговорення питань деокупації та реінтеграції Криму. Особлива увага приділяється дотриманню прав людини та звільненню незаконно утримуваних осіб.

Історія кримських татар — це історія боротьби за свої права та збереження культури. Вона нагадує нам про цінність свободи та необхідність поваги до різноманіття народів. Можливо, настав час переосмислити підходи та знайти шляхи до мирного співіснування, заснованого на принципах справедливості та поваги.

Сообщение Життя під окупацією: Ліля Буджурова та Qaradeniz production про долю корінного народу Криму появились сначала на URAUA.INFO.